Історія
5 жовтня 1912 року на вулиці Володимирській було урочисто відкрито для освітянської громади Києва Педагогічний музей. Будівлю було споруджено за проектом відомого київського архітектора П.Ф. Альошина. Крім залів для експозиції в Педагогічному музеї були і фахова бібліотека, читальний зал, спеціальні кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, виставка педагогічної літератури, велика аудиторія для проведення масових заходів за участю представників різних освітніх товариств. Тут діяли також літні курси вчителів, читалися лекції для викладачів та вихованців вчительського інституту і вчительської семінарії.Саме у цьому освітянському домі у квітні – серпні 1917 року проходили І та ІІ Всеукраїнські вчительські з'їзди. А 7 листопада 1917 року в залі Педагогічного музею було урочисто відкрито Українську академію педагогічних наук (УАПН). У приміщенні музею працювало Бюро Всеукраїнської вчительської спілки, головою якого була Софія Русова. У цьому ж будинку працювала і новостворена Українська державна академія мистецтв. У стінах цього будинку перебувала Центральна Рада - перший національний уряд України. Саме тут приймалися доленосні Універсали, які проголошували суверенність нашої держави.
1922 року тут засновано Будинок працівників освіти. У 1934 році був реорганізований у Київський міський будинок учителя, як державну культурно-просвітницьку установу, створену з метою забезпечення культурних і професійних потреб працівників освітніх закладів. Того ж року розпочато капітальний ремонт, який закінчено 1938 р., коли тут було розташовано Музей В.І.Леніна.
У 1941 р. перед відступом радянських військ з міста Будинок було заміновано. Німцям вдалося швидко знайти та знешкодити вибухівку. Під час окупації тут знаходився Музей найдавнішої історії. Археологічну колекцію з Лаври перемістив д-р Ґрімм з Галле.[1] Після визволення Києва в 1943-1982 рр. тут знов знаходився Музей В.І.Леніна, який 1982 р. було переміщено в новий будинок на пл. Ленінського Комсомолу. З 1982 р. тут знов функціонує Будинок вчителя.
В 2002 Київською міською радою реорганізований у комунальний комплексний позашкільний навчальний заклад «Київський міський будинок учителя».[2]
Діяльність
При будинку вчителя проводять науково-педагогічні семінари, конференції, діють колективи художньої самодіяльності, різного роду гуртки для вчителів та школярів (зокрема, танцювальні та хорові). У приміщенні Будинку учителя діє Педагогічний музей, філія Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського, Міська Рада профспілки працівників освіти і науки, відділ Національного музею історії України „Музей української революції 1917-1921рр.”.Приміщення будинку вчителя
До 1977 року знаходився на вул. Інститутській, у 1977—1982 роках — у Колегії П. Ґалаґана (вул. Б. Хмельницького, 11),З 1982 року — у приміщенні колишнього Педагогічного музею по вул. Володимирській, 57.
